ESG-орієнтована стратегія розвитку підприємства як інструмент підвищення конкурентоспроможності на глобальних ринках

Анотація

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади формування ESG-орієнтованої стратегії розвитку підприємства як інструменту підвищення його конкурентоспроможності на глобальних ринках. У статті ESG розглянуто не як окремий блок корпоративної звітності, а як систему управлінських рішень, що поєднує екологічні, соціальні та управлінські критерії з доступом до капіталу, участю в міжнародних ланцюгах створення вартості, репутаційною стійкістю, операційною ефективністю та відповідністю новим вимогам зовнішніх ринків.

Метою дослідження є визначення еколого-соціально-управлінських чинників формування ESG-орієнтованої стратегії розвитку підприємства та обґрунтування напрямів її використання для підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на глобальних ринках.

Методи дослідження. Для досягнення мети використано методи теоретичного узагальнення, систематизації наукових підходів, порівняльного аналізу, статистичного групування, структурно-логічного аналізу, табличного узагальнення та аналітичної інтерпретації даних. Емпіричну основу становлять міжнародні дані щодо звітності зі сталого розвитку, інвесторських очікувань, вимог Європейського Союзу до корпоративної звітності та належної перевірки, а також результати опитувань щодо готовності українських компаній до ESG-трансформації.

Результати дослідження. Встановлено, що ESG-орієнтована стратегія перетворюється на чинник конкурентоспроможності не через декларативне позиціонування підприємства, а через здатність підтверджувати сталість бізнес-моделі даними, процедурами управління ризиками, простежуваністю ланцюгів постачання, декарбонізаційними рішеннями, соціальною відповідальністю та якістю корпоративного управління. Показано, що серед найбільших компаній світу звітність зі сталого розвитку стала усталеною практикою, а інвестори дедалі більше використовують ESG-інформацію для оцінювання ризиків, довгострокової вартості й надійності бізнес-моделей. Виявлено, що після спрощення правил Європейського Союзу у 2026 році пряме регуляторне охоплення скорочується, проте ринковий ефект ESG не зникає, оскільки вимоги до даних, викидів, належної перевірки та прозорості зберігаються у відносинах великих компаній із постачальниками.

Сфера застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами при розробленні стратегій виходу на глобальні ринки, підготовці до співпраці з міжнародними замовниками, банками та інвесторами, формуванні системи ESG-звітності, побудові внутрішньої архітектури нефінансових даних, а також органами державної влади при розробленні політики підтримки конкурентоспроможності українського бізнесу в умовах європейської інтеграції.

Висновки. ESG-орієнтована стратегія розвитку підприємства є не допоміжним комунікаційним інструментом, а складовою економічної стратегії, яка впливає на доступ до ринків, вартість фінансування, якість управління ризиками, довіру партнерів і здатність підприємства залишатися учасником глобальних ланцюгів створення вартості. Для українських підприємств найважливішими напрямами такої стратегії є вибір суттєвих ESG-пріоритетів, цифровізація даних, підготовка персоналу, підтвердження показників, декарбонізація виробничих процесів і узгодження корпоративного управління з очікуваннями європейських контрагентів.