Зелені інновації як інструмент екологізації підприємницької діяльності в умовах економічної трансформації

Автор(и)

  • І. М. Шур Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки https://orcid.org/0009-0007-6283-4122

DOI:

https://doi.org/10.66416/2522-1620.4.2026.77-86

Ключові слова:

зелені інновації, екологізація підприємництва, економічна трансформація, ресурсна ефективність, циркулярна економіка, конкурентоспроможність, євроінтеграція, зелені технології

Анотація

Предметом дослідження є теоретико-прикладні засади використання зелених інновацій у підприємницькій діяльності як механізму поєднання екологічної модернізації, ресурсної ефективності, технологічного оновлення та підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах економічної трансформації.

Метою дослідження є визначення ролі зелених інновацій як інструменту екологізації підприємницької діяльності в умовах економічної трансформації та розроблення прикладної моделі їх упровадження з урахуванням інноваційної спроможності України, європейських вимог до ресурсної ефективності й декарбонізації та конкурентних викликів для підприємств.

Методи дослідження. У статті використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, статистичного групування, структурно-логічного аналізу, індикативного зіставлення та експертно-нормативного оцінювання пріоритетів зелених інновацій. Емпіричну основу становлять дані Global Innovation Index 2025, European Innovation Scoreboard 2024, Eurostat щодо циркулярного використання матеріалів, відновлюваної енергетики та сектору екологічних товарів і послуг, а також матеріали щодо розвитку національного каталогу зелених технологій України.

Результати дослідження. Встановлено, що зелені інновації в умовах економічної трансформації виконують не лише природоохоронну, а й конкурентну функцію, оскільки змінюють витратну структуру підприємства, його енергетичну автономність, здатність відповідати європейським вимогам до вуглецевого сліду, ресурсної ефективності, простежуваності та підтвердження екологічних характеристик продукції. Показано, що Україна зберігає відносно сильні інноваційні результати за слабшої ресурсної бази інновацій, що створює асиметрію між творчим і технологічним потенціалом та спроможністю бізнесу масштабувати зелені рішення. Доведено, що найвищий пріоритет для підприємств мають інновації у сфері енерго- та ресурсоефективності, циркулярного використання матеріалів, екодизайну продукції, цифрового екологічного моніторингу та коопераційного трансферу зелених технологій.

Сфера застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані підприємствами для розроблення стратегій екологізації діяльності, органами державної влади для формування інструментів підтримки зелених технологій, фінансовими установами для оцінювання інвестиційних проєктів, а також закладами вищої освіти у процесі підготовки навчальних матеріалів з екологічного менеджменту, інноваційного розвитку та підприємництва.

Висновки. Зелені інновації доцільно розглядати як системний інструмент екологізації підприємництва, що забезпечує перехід від реагування на екологічні обмеження до проактивного формування конкурентних переваг. Для України цей підхід набуває особливого значення через одночасний вплив воєнних руйнувань, ресурсних обмежень, енергетичної нестабільності, євроінтеграційних зобов’язань і потреби модернізації виробничої бази. Підприємства, які першими інтегрують зелені інновації у продукти, процеси, бізнес-моделі та управлінські системи, отримують вищу готовність до роботи на європейських і глобальних ринках.

Посилання

1. Porter, M. E., & van der Linde, C. (1995). Toward a New Conception of the Environment-Competitiveness Relationship. Journal of Economic Perspectives, 9(4), 97–118. https://doi.org/10.1257/jep.9.4.97

2. Rennings, K. (2000). Redefining innovation – eco-innovation research and the contribution from ecological economics. Ecological Economics, 32(2), 319–332. https://doi.org/10.1016/S0921-8009(99)00112-3

3. Chen, Y.-S., Lai, S.-B., & Wen, C.-T. (2006). The Influence of Green Innovation Performance on Corporate Advantage in Taiwan. Journal of Business Ethics, 67, 331–339. https://doi.org/10.1007/s10551-006-9025-5

4. Horbach, J. (2008). Determinants of environmental innovation – New evidence from German panel data sources. Research Policy, 37(1), 163–173. https://doi.org/10.1016/j.respol.2007.08.006

5. Dangelico, R. M., & Pujari, D. (2010). Mainstreaming Green Product Innovation: Why and How Companies Integrate Environmental Sustainability. Journal of Business Ethics, 95, 471–486. https://doi.org/10.1007/s10551-010-0434-0

6. De Marchi, V. (2012). Environmental innovation and R&D cooperation: empirical evidence from Spanish manufacturing firms. Research Policy, 41(3), 614–623. https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.10.002

7. Triguero, A., Moreno-Mondéjar, L., & Davia, M. A. (2013). Drivers of different types of eco-innovation in European SMEs. Ecological Economics, 92, 25–33. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2013.04.009

8. Bocken, N. M. P., Short, S. W., Rana, P., & Evans, S. (2014). A literature and practice review to develop sustainable business model archetypes. Journal of Cleaner Production, 65, 42–56. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2013.11.039

9. Ghisetti, C., & Rennings, K. (2014). Environmental innovations and profitability: how does it pay to be green? An empirical analysis on the German innovation survey. Journal of Cleaner Production, 75, 106–117. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.03.097

10. Hojnik, J., & Ruzzier, M. (2016). What drives eco-innovation? A review of an emerging literature. Environmental Innovation and Societal Transitions, 19, 31–41. https://doi.org/10.1016/j.eist.2015.09.006

11. Yegorov, I. Yu., Gryga, V. Yu., & Ryzhkova, Yu. O. (2021). Use of patent data for knowledge transfer measuring in green economy sectors of Ukraine. Statistics of Ukraine, 95(4), 24–33. https://doi.org/10.31767/su.4(95)2021.04.03

12. Horbal, N., & Makarova, Yu. (2023). Eco-innovations for sustainable development of Ukrainian enterprises. Economics, Entrepreneurship, Management, 10(1), 30–39. https://doi.org/10.56318/eem2023.01.030

13. WIPO. (2025). Ukraine ranking in the Global Innovation Index 2025. https://www.wipo.int/edocs/gii-ranking/2025/ua.pdf

14. European Commission. (2024). European Innovation Scoreboard 2024. Country profile: Ukraine. https://ec.europa.eu/assets/rtd/eis/2024/ec_rtd_eis-country-profile-ua.pdf

15. Eurostat. (2025). Over 12% of materials in the EU come from recycling. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20251119-1

16. Eurostat. (2025). Renewable energy statistics. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Renewable_energy_statistics

17. Eurostat. (2026). 47% of EU’s electricity came from renewables in 2025. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20260319-2

18. Eurostat. (2026). Environmental economy – statistics on employment and growth. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Environmental_economy_%E2%80%93_statistics_on_employment_and_growth

19. Ukrainian National Office for Intellectual Property and Innovations. (2025). IP Catalog Green Tech UA: IP Office Develops Ukraine’s First Green Technology Catalog. https://nipo.gov.ua/en/ip-catalog-green-tech-en/

20. Bioenergy Association of Ukraine. (2024). The National Energy and Climate Plan of Ukraine for the period up to 2030 has been approved. https://uabio.org/en/news/16325/

Downloads

Опубліковано

2026-04-29

Номер

Розділ

ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА