Тенденції та проблеми розвитку молочної галузі України через призму досягнень Нідерландів

Анотація

Актуальність теми дослідження. Проведено аналіз історії розвитку фермерських молочних кооперативів в Нідерландах щодо збільшення глибини переробки, як основного чинника постійного росту ефективності молокозаводів до рівнів, що гарантують як накопичення інвестицій, так і підтримку ефективного рівня функціонування молочних ферм. Показано, що вся увага Уряду України була зосереджена на збільшенні обсягів виробництва молока й ігнорування об’єктивних чинників таких як низька глибина переробки та відсутність потужних організацій з експорту продукції й відповідно виникнення величезного надлишку земельних ресурсів на продукцію якого відсутній попит. Такий вектор реформування без ринків збуту став причиною знищення значної частки поголів’я тварин з відповідним 10-кратним скороченням зайнятості сільського населення. Визнано, що ефективність новостворених кооперативів залежить від того, наскільки ці процеси підтримуються аналітичними механізмами – моделлю «витрати-випуск» молокопродуктового підкомплексу, як гаранта, у випадку для України, підтримки гармонізованих відносин на ланцюгу постачання молочних продуктів.

Мета статті полягає в тому, щоб проблему ефективності ланцюгу руху молока до кінцевого споживання вирішувати інвестуванням в господарську діяльність молокозаводів, які збільшують глибину переробки сировини, а відповідно мають можливість платити фермерам вищу ціну за молоко-сировину.

Методи дослідження. У роботі застосовано методи системного аналізу, зокрема, дослідження кожної складової системи з наступним їх об’єднанням в моделі «витрати-випуск». Виділено ідею взаємодії ланцюжка: інвестиції з метою збільшення глибини переробки – темп росту прибутку – вища ціна на молоко-сировину – збільшення капіталізації молокозаводу.

Результати дослідження. В нашому досліджені запропоновано модель «витрати-випуск» молокопродуктового підкомплексу як механізм, що може внести ясність в розподілі ціни на ланцюгу до реалізації молочної продукції. На цьому ланцюгу всі учасники інтегрованого виробництва чітко будуть знати як механізм розподілу прибутків, так і формування витрат, що є безперечною умовою щодо реальної можливості організувати фермерські кооперативи прямої вертикальної інтеграції.

Висновки. Довготривала стагнація галузі молочного скотарства в країні з відповідним входженням іноземного капіталу вказує на серйозні проблеми щодо управління з боку аграрного міністерства та розроблених в ньому законодавчих документів, які надходять до Уряду. Одним із чинників, які сприяють розвитку галузі молочного скотарства, розвинені країни визнали успішне функціонування кооперативів з прямою вертикальною інтеграцією. Створення зрозумілої для всіх учасників виробничого ланцюга моделі «витрати-випуск» за якої частки доданої вартості, створеної кожним учасником інтегрованого виробництва, після інвестування молокозаводів та відповідного збільшення глибини переробки, молочні кооперативи можуть пришвидшити свій розвиток. Залишається невирішеною проблема оновлення технологічної інформації за кожним його поділом (витрати енергії, праці, матеріалів). Така інформація за кожним видом продукції повинна бути зібраною з молокозаводів анонімно. Необхідно також створити базу даних різного технічного обладнання для виробництва кожного виду продукції, яка може бути використана в моделі «витрати-випуск» за оптимізації діяльності заводу та встановлення черговості інвестування в модернізацію або ж освоєння виробництва нових продуктів.