Фінансові інновації та регуляторні зміни грошового обігу в умовах цифровізації

Анотація

Предмет дослідження – сучасні зміни й новації грошового обігу в умовах цифровізації, переформатування підходів до його регулювання та стандартизації.

Метою статті є вивчення особливостей сучасного грошового обігу у міжнародній і вітчизняній практиці, оцінювання впливу цифровізації на зміну структури грошового обігу у контексті  змін регулювання та стандартизації.

Методологія проведення роботи – методи когнітивної діалектики й систематизації пізнання забезпечили дослідницьку спрямованість роботи. Методи порівняння, аналізу і синтезу були базовими при вивченні положень неокейнсіанства й монетаризму, що відобразилось у їх комбінованому та/чи розподільному застосуванні. Водночас методи коротко- і довгострокового прогнозування дали можливість визначити перспективи і тенденції нової структури грошового обігу; методи спостереження та формалізації спонукали до формулювання фокусованих проміжних і загальних висновків.

Результати роботи – розглянуті питання впровадження фінансових інновацій поєднано з розвитком фінансових технологій. Це інституційний вектор наявних змін в умовах цифровізації. Такі зміни модернізуть грошовий обіг в частині як його технологічності, так і розширення спектру сервісних пропозицій. В сучасних умовах одним з базових питань постає фінансова безпека платіжних та інвестиційних трансакцій.

Обгрунтована необхідність фокусованого державного регулювання грошового обігу і підтримки впровадження нових фінансових технологій. Транспарентність грошового обігу водночас є формою забезпечення безпечності проведення операцій, коли капітал і ресурси мають первинного власника і кінцевого бенефіціара.

Проаналізовані підходи до міжнародної і європейської практики підтримки фінансових і сервісних інновацій, до регулювання і стандартизації бізнес-угод в системі грошового обігу з використанням криптовалют.

Підкреслена позитивна роль цифрових валют центробанків у легалізації грошового капіталу. Обгрунтована необхідність посилення: а) державного регулювання обігу віртуальних і криптоактивів; б) стандартизації грошового обігу задля забезпечення його транспарентності. Модернізація грошового обігу покликана визначити можливості і перспективи його нової структури, легітимного допуску учасників до  операцій на ринках капіталу.

Висновки. Фінансові технології і нові фінансові інструменти модернізують грошовий обіг, насичують сервісними можливостями інвестиційний і споживчий попит, грошові системи стають більш гнучкими операційно. Це відбувається як інструментально, так і через зниження бар’єрів доступу до фінансових послуг. Інклюзивність розвитку і співіснування економічних контракторів забезпечується в значній мірі прогресом фінансових технологій.   

У сучасному світі оновлення фінансових систем без цифровізації і фінтеху неможливе. Сфери обігу грошей і використання криптовалют технологічні новації стосуються безпосередньо, зокрема в частині платіжного та інвестиційного сервісу. Криптовалютні ринки з часу своєї появи – з 2016 року, інструментально змінили грошовий обіг. При цьому транспарентність і регульованість грошового обігу з присутністю криптовалют на сьогодні ніяк не є достатніми. Цифрові валюти центробанків (CBDC) покликані змінити цифровий ландшафт грошового обігу і забезпечити його транспарентність.

Міжнародна фінансова, платіжна системи будуть перебудовані, вже перебудовуються. Цифрові активи центробанків (після тестування) і приватні криптовалюти (після офіційної легалізації) стануть переважною формою розрахунків та збереження резервів. Вивчення та впровадження цифрових національних валют центробанками держав – це позитив, і не лише регуляторний, а й ширше – інституційний, наслідки якого будуть незабаром відчутними для всіх причетних сторін. В Україні перспективними напрямами фінансово-технологічних змін є подальша цифровізація грошового обігу і фінансових послуг, впровадження нових технологій обслуговування фінансовими установами клієнтів і партнерів, посилення кібербезпеки при здійсненні інвестиційних та платіжних операцій.

Предмет дослідження – сучасні зміни й новації грошового обігу в умовах цифровізації, переформатування підходів до його регулювання та стандартизації.

Метою статті є вивчення особливостей сучасного грошового обігу у міжнародній і вітчизняній практиці, оцінювання впливу цифровізації на зміну структури грошового обігу у контексті  змін регулювання та стандартизації.

Методологія проведення роботи – методи когнітивної діалектики й систематизації пізнання забезпечили дослідницьку спрямованість роботи. Методи порівняння, аналізу і синтезу були базовими при вивченні положень неокейнсіанства й монетаризму, що відобразилось у їх комбінованому та/чи розподільному застосуванні. Водночас методи коротко- і довгострокового прогнозування дали можливість визначити перспективи і тенденції нової структури грошового обігу; методи спостереження та формалізації спонукали до формулювання фокусованих проміжних і загальних висновків.

Результати роботи – розглянуті питання впровадження фінансових інновацій поєднано з розвитком фінансових технологій. Це інституційний вектор наявних змін в умовах цифровізації. Такі зміни модернізуть грошовий обіг в частині як його технологічності, так і розширення спектру сервісних пропозицій. В сучасних умовах одним з базових питань постає фінансова безпека платіжних та інвестиційних трансакцій.

Обгрунтована необхідність фокусованого державного регулювання грошового обігу і підтримки впровадження нових фінансових технологій. Транспарентність грошового обігу водночас є формою забезпечення безпечності проведення операцій, коли капітал і ресурси мають первинного власника і кінцевого бенефіціара.

Проаналізовані підходи до міжнародної і європейської практики підтримки фінансових і сервісних інновацій, до регулювання і стандартизації бізнес-угод в системі грошового обігу з використанням криптовалют.

Підкреслена позитивна роль цифрових валют центробанків у легалізації грошового капіталу. Обгрунтована необхідність посилення: а) державного регулювання обігу віртуальних і криптоактивів; б) стандартизації грошового обігу задля забезпечення його транспарентності. Модернізація грошового обігу покликана визначити можливості і перспективи його нової структури, легітимного допуску учасників до  операцій на ринках капіталу.

Висновки. Фінансові технології і нові фінансові інструменти модернізують грошовий обіг, насичують сервісними можливостями інвестиційний і споживчий попит, грошові системи стають більш гнучкими операційно. Це відбувається як інструментально, так і через зниження бар’єрів доступу до фінансових послуг. Інклюзивність розвитку і співіснування економічних контракторів забезпечується в значній мірі прогресом фінансових технологій.   

У сучасному світі оновлення фінансових систем без цифровізації і фінтеху неможливе. Сфери обігу грошей і використання криптовалют технологічні новації стосуються безпосередньо, зокрема в частині платіжного та інвестиційного сервісу. Криптовалютні ринки з часу своєї появи – з 2016 року, інструментально змінили грошовий обіг. При цьому транспарентність і регульованість грошового обігу з присутністю криптовалют на сьогодні ніяк не є достатніми. Цифрові валюти центробанків (CBDC) покликані змінити цифровий ландшафт грошового обігу і забезпечити його транспарентність.

Міжнародна фінансова, платіжна системи будуть перебудовані, вже перебудовуються. Цифрові активи центробанків (після тестування) і приватні криптовалюти (після офіційної легалізації) стануть переважною формою розрахунків та збереження резервів. Вивчення та впровадження цифрових національних валют центробанками держав – це позитив, і не лише регуляторний, а й ширше – інституційний, наслідки якого будуть незабаром відчутними для всіх причетних сторін. В Україні перспективними напрямами фінансово-технологічних змін є подальша цифровізація грошового обігу і фінансових послуг, впровадження нових технологій обслуговування фінансовими установами клієнтів і партнерів, посилення кібербезпеки при здійсненні інвестиційних та платіжних операцій.