Операційна конфігурація бізнес-моделі будівельного девелопера та її вплив на фінансову результативність

Анотація

Актуальність теми дослідження. Умови зростаючої невизначеності, капіталомісткості та регуляторного тиску у сфері нерухомості зміщують джерела конкурентоспроможності девелопера від параметрів окремого проєкту до архітектоніки бізнес-моделі.

Постановка проблеми. Більшість існуючих підходів аналізують ефективність девелопменту фрагментарно — або через фінансові результати, або через технологічні інновації, залишаючи поза увагою питання економічної комплементарності елементів бізнес-моделі та їх системного впливу на ризик, ліквідність і масштабованість діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою є теоретико-методичне обґрунтування механізмів формування конкурентних переваг девелопера через узгоджену конфігурацію складових бізнес-моделі. Завдання полягають у визначенні структурних елементів моделі, виявленні взаємозв’язків між ними та оцінці їх впливу на фінансову результативність.

Методологія дослідження. Використано системний і структурно-функціональний підходи, методи логічного моделювання, порівняльного аналізу й узагальнення сучасних емпіричних досліджень у сфері девелопменту.

Результати дослідження. Доведено, що конкурентна перевага формується за рахунок взаємного підсилення ціннісної пропозиції, ресурсної бази, контрактної структури, фінансової архітектури та цифрового контуру управління. Узгодженість цих компонентів забезпечує зниження невизначеності, підвищення передбачуваності грошових потоків і можливість тиражування управлінських рішень у портфелі проєктів.

Галузь застосування результатів. Отримані положення можуть бути використані у практиці стратегічного та портфельного управління девелоперських компаній, при розробленні моделей фінансування, а також у підготовці інвестиційних і трансформаційних програм.

Висновки. Бізнес-модель виступає ключовим носієм стратегічної ренти девелопера. Її економічна узгодженість визначає здатність підприємства реалізовувати проєкти швидше, з меншими витратами та нижчим ризиком, формуючи довгострокові бар’єри входу для конкурентів.